7.62×39 проти .300 Blackout

20.07.2017

Модульна конструкція сучасних спортивних гвинтівок робить їх неймовірно адаптивними. Фактично, сьогодні це — єдина платформа, завдяки якій великий (та зростаючий) сегмент стріляючої публіки може швидко, легко й доступно досягти «досконалості», хоча це й дуже суб’єктивне поняття. Враховуючи кількість дрібних та великих виробників збройових запчастин і аксесуарів, особливо на вторинному ринку, завжди можна знайти саме ту зброю, що задовольнить найспецифічніші вимоги. Це також стосується боєприпасів. Серед зброї на базі AR-15, для якої калібр боєприпасів варіюється від .22 LR до .50 Beowulf, як і раніше, домінує широко розповсюджений калібр 5.56 NATO. Однак, швидко зростає популярність старого доброго калібру 7.62×39 та більш нового .300 AAC Blackout, які з точки зору балістики є достатньо схожими. На цьому закінчуються первинні паралелі, адже під час вибору боєприпасів, що найкращим чином підійдуть для вашого типу стрільби, слід враховувати реальні відмінності, що заслуговують на увагу. 

Старий добрий 7.62×39 мм

Можна сказати, що калібр, який прийшов до нас з нацистської Німеччини — 7.92×33 Kurz, укорочена версія 8 мм Маузер (вона ж – 7.92×57), справив незабутнє враження на Радянську армію. Фактично, незабаром після зустрічі з цим набоєм у битві при Холмі в 1942 році, СРСР почав розробку власного набою середньої дальності для піхоти. Отриманий боєприпас калібру 7.62×39 (7.62×39 радянський M43) був і залишається одним з кращих набоїв, що відповідає своєму прямому призначенню — бойові дії «середньої дальності», коли вогонь ведется в залежності від обставин із використанням маневреної індивідуальної зброї.

Безфланцевий набій M43 має корпус, що звужується від 0.443 до 0.396 дюйму по всій довжині, відносно неглибокий кут скосу фаски у 17 градусів і 30 хвилин (такий самий, як у .30-06 Sprg), гільзу пляшкової форми; набій надійно подається, надійно вистрілює та витягується під час використання в цілому ряді зброї та в різних кліматичних умовах, наприклад, в пустелі або у морозній тундрі. Під час Другої світової війни до такої зброї відносили напівавтоматичний СКС-45 та повністю автоматичний РКД (ручний кулемет Дегтярьова). Зброя, з якою нерозривно пов'язаний цей боєприпас, — автомат АК-47 був готовий до воєнних випробувань тільки після закінчення війни. СКС і AK-47, як і раніше, є зброєю, в якій найчастіше використовують цей ефективний, наднадійний набій.

1.528-дюймова гільза набою містить достатньо пороху для досягнення суцільнометалевою (FMJ) кулею вагою 123 грани номінальної початкової швидкості у 2350 футів за секунду, що ставить цей набій за балістичними характеристикам (енергія, дальність), віддачею та фізичними розмірами десь між двома іншими руськими творіннями: 7.62×25 Токарева та 7.62×54R (звідси й назва — проміжний набій, прим.ред.). Таким чином, цей набій ідеально підходить для бойових дій на дистанції близько 400 ярдів. За мінливих обставин та за умов локалізації збройних конфліктів з часу його винаходу, цей боєприпас «середньої ланки» пройшов випробування часом і довів, що він особливо добре підходить для «сучасних» боїв, коли вогневе протистояння відбувається у криміногенних районах або виливається на міські вулиці, — за умов, коли надлишкові енергія та дальність пострілу повнорозмірних снарядів, таких як 7.62×54R, як правило, не потрібні.

Швидке розповсюдження та збільшення кількості СКС та, особливо, AK-47 було й залишається «двосічним мечем» для набою 7.62×39. З одного боку, цей боєприпас широко використовується у вкрай надійних гвинтівках, що створило йому міцну репутацію «фінального аргументу» в сутичках. З іншого боку, його використання у зброї сумнівної точності та неправильна експлуатація призвели до того, що цей боєприпас почали несправедливо називати неточним снарядом. Це не так. Фактично, два найбільш точні набої нашого часу —.22 PCC і 6 мм PPC — були розроблені на базі руської гільзи .220, яка, в свою чергу, сама походить від переобжатого під менший калібр дульця 7.62×39. Це багато про що говорить.

Відсутність в ті часи іншої зброї, окрім як зброя низької якості «з армійських запасів», також не сприяла кращому відношенню стрільців до набою 7.62х39. Вищезгадана зброя, в основному, забезпечує надійну стрільбу, але не надто видатну точність. Тим не менш, альтернатив не було, тому її використовували повсюдно, особливо СКС. За часів Холодної війни приплив «надлишків» зброї калібру 7.62×39 різко скоротився, але іноземні виробники (особливо в Росії) зберегли здатність виробляти великі обсяги боєприпасів зі сталевою гільзою за низькою вартістю. Таким чином, первісна привабливість радянського «творіння» в тому, що це боєприпас прийнятної якості за мінімальною ціною.

Не існує іншого великокаліберного набою центрального займання близького за вартістю до набою 7.62×39. Не варто очікувати надточності від цього бюджетного боєприпасу, але він чудово підійде для розважальної стрільби та практики. Основні споживачі боєприпасів 7.62×39 мають недорогу зброю (наприклад, СКС і AK-47), для якої використовують такі ж недорогі боєприпаси. За виключенням випадків самозахисту або полювання, власники вищезгаданих гвинтівок рідко використовують для них висококласні боєприпаси. Тому розробкою нових «спеціальних» першокласних боєприпасів цього калібру займалися зовсім мало — попит був надто невеликим, щоб компенсувати витрати на розробку. Разом із тим, кожен виробник боєприпасів — Hornady, Federal (Fusion), Cor-Bon, DoubleTap, Remington і Winchester — має один або кілька варіантів боєприпасів, що підійдуть для самооборони або полювання.

Всі виробники сучасних спортивних гвинтівок обирають один з двох шляхів під час створення автоматичних гвинтівок калібру 7.62×39. Наприклад, такі компанії як Rock River Arms (LAR-47 X1) і CMMG (Mutant) розробили свої гвинтівки під широко доступні магазини до AK-47, але використання в цих виробах унікальних ресиверів середнього і великого формату та інших специфічних деталей звело нанівець можливість «обслуговування» їхньої зброї на вторинному ринку запчастин. Крім того, на ринку є дуже небагато п’яти- та 10-місних магазинів, які в деяких країнах є обов'язковою умовою для легального полювання або володіння зброєю. Подібні магазини пропонує компанія Arsenal Inc., але чи працюватимуть вони з вашою гвинтівкою калібру 7.62×39, це ще питання. Деякі гвинтівки можуть бути вельми примхливі щодо магазинів. Також майте на увазі, що 30-місні магазини подібного калібру ускладнюють стрільбу з положення лежачи.

Інші виробники, такі як Windham Weaponry, Patriot Ordnance, ArmaLite, Bushmaster, Olympic Arms та LWRC, використовують ресівери й магазини на базі AR-15 та отримують компроміс — більш легкий і компактний подавач, але менш надійну подачу. Навіть спеціально розроблені магазини калібру 7.62×39 славляться своєю неякісною подачею, про що свідчать відгуки на форумах та огляди. За останні роки ситуація змінилася, оскільки зросла популярність зброї на базі AR. Звісно ж, для використання набоїв більшого калібру в зброї, крім магазину, необхідно також замінити затвор, бойок та екстрактор, оскільки ці деталі не сумісні з більшим калібром.

Яку гвинтівку (чи карабін) вибрати, ймовірніше за все, залежатиме від обставин. Чи є у вас на даний момент автоматична гвинтівка, або це буде ваша перша зброя? Чи є у вас АК-47 та купа магазинів під АК? В кожному варіанті є свої плюси й мінуси.

Новачок: .300 AAC Blackout

Не можна починати знайомство з набоєм .300 AAC Blackout, який був схвалений Інститутом виробників спортивної зброї та боєприпасів (SAAMI – Sporting Arms and Ammunition Manufacturers' Institute), без попередньої згадки про набій .300 Whisper — його практично ідентичного попередника, схваленого CIP (П.М.К. – Постійна Міжнародна Комісія з випробувань ручної вогнепальної зброї). Створений американським підприємцем Дж. Д. Джонсом (J.D. Jones), інженером компанії SSK Industries Inc, на початку 1990-х років, набій .300 Whisper був одним з «wildcat» – «диких котів» американської збройової індустрії (нестандартним набоєм, розробленим, створеним та випробуваним ентузіастом або групою ентузіастів). Фактично, .300 Whisper — це .221 Rem Fireball, дульце якого було збільшено під кулі легкого і важкого калібру, надзвукові та дозвукові заряди, відповідно. Набій був створений для більшої скорострільності й точності (ніж у 5.56 NATO) зброї на базі M16 під час використання існуючих магазинів з повним завантаженням. Для секретних операцій дозвукові заряди поєднали з глушниками, які також конструювала компанія SSK Industries. Оскільки тільки компанії SSK Industries та T/C Arms мають юридичне право використовувати зареєстровану як торгова марка назву «Whisper», іншим довелося шукати вихід з ситуації та вигадувати креативні назви, такі як .300 Fireball або .300-221. Сенс той самий, назва інша. Проблема полягала в тому, що компанії, нехтуючи оригінальною розробкою Джонса, почали вносити зміни в розміри набою.

А зараз перенесемося до 2009 року, коли компанія Advanced Armament Corp. (AAC) представила Інституту SAAMI проект набою .300 Blackout, який в результаті був випущений 17 січня 2011 року. Ймовірно, «створюючи» .300 Blackout, компанії AAC та Remington Defense прагнули задовольнити прохання воєнних про компактний набій калібру .30, який міг би подаватися зі стандартних магазинів AR-15/M16, надійно функціонувати при використанні з глушником для дозвукових зарядів, але також мати потужність набою 7.62×39 з надзвуковими зарядами, — набій, ідентичний оригінальному виробу Джонса. З точки зору балістики, це все було реалізовано у .300 Blackout.

Незабаром після схвалення інститутом SAAMI ринок заполонили зброя та боєприпаси калібру .300 Blackout, ця тенденція зберігається й сьогодні. Боєприпаси калібру .300 Blackout виробляють компанії Barnes, Federal, Hornady та інші, з зарядами від 90 до 220 гран. Доступні як дозвукові, так і надзвукові кулі. Найдешевша «відповідна» куля, яку я зміг знайти, — це куля від PNW Arms 147 гран FMJ BT, яку продають по $16,29 за 20 штук на midwayusa.com. За одну штуку доведеться викласти 81 цент, що майже вчетверо більше, ніж за боєприпас іноземного виробництва 7.62×39 зі сталевою гільзою, але на кілька доларів менше за коробку, ніж за американські 7.62×39. Крім того, існує великий вибір куль всіх типів від різних виробників — від традиційних soft point та hollow point куль до снарядів із полімерним наконечником, — все для задоволення потреб кожного стрільця.

Але, при всій різноманітності заводських боєприпасів, це усього лише крапля в морі, у порівнянні з можливостями, доступними для тих, хто споряджає набої вручну. Завдяки тому, що в .300 Blackout підходять кулі діаметром .308 дюйма, найбільш широко доступні кулі великого калібру, варіантів — безліч. Фактично, снаряди варіюються від 78 гран (Lehigh Defense Close Quarters) до 240 гран (Sierra MatchKing). Крім того, заряди .30 калібру мають чудові, як для великого калібру, балістичні коефіцієнти (БК). Наприклад, 230-гранова куля Hybrid Target HPBT від компанії Berger має БК .739. Але навіть в межах ваг, які підходять для калібру 7.62×39, калібр .30 має кращі балістичні коефіцієнти та кращу дальність. Це деяким чином протирічить більш низькій початковій швидкості кулі у Blackout (порівняно з 7.62×39), але частково пояснюється меншим розміром гільзи.

Гільзи для калібру .300 Blackout також загальнодоступні. Серед компаній, які їх пропонують, — Federal (Lake City), Hornady, PNW Arms, Lapua, Nosler та NormaUSA, тоді як одноразово стріляні та перероблені гільзи можна знайти на сайті blackoutbrass.com та інших веб-сайтах. В разі крайньої необхідності, гільзи можна швидко й легко «вилучити» з .223 Rem або .221 Rem Fireball. Однією з переваг боєприпасу є те, що існує купа варіантів, як дістати гільзи для нього. Оскільки .300 Blackout є набоєм, схваленим інститутом SAAMI, матриці для релоадінга мають стандартизовані розміри та пропонуються кількома виробниками.

Що особливо добре у набої .300 Blackout (та його попереднику .300 Whisper), так це те, що він з самого початку був розроблений для використання зі стандартною платформою AR-15/M16, тому надійність його подачі не викликає сумнівів. В принципі, ствол калібру 5.56 NATO можна просто замінити на ствол калібру .300 Blackout, та стрілець готовий до виконання завдання — жодні інші заміни не потрібні. Важкий подавач середнього розміру, який зазвичай використовують для гвинтівок калібру 7.62×39, тут не потрібен. Крім того, повсюдно доступні магазини AR-15/M16 можна заряджати під зав'язку, та навіть 20- та 30-місні магазини достатньо зручно використовувати для стрільби з положення лежачи. Також легко доступні п'яти- й десятимісні магазини для тих, кому вони потрібні для дотримання законодавства з полювання або володіння зброєю.

Для стрільців, що бажають придбати нову автоматичну гвинтівку калібру .300 Blackout, варіанти пропонують майже всі виробники. Такі компанії, як Rock River Arms, Wilson Combat, DPMS та інші, пропонують гвинтівки на базі AR, але існують й інші варіанти в цьому калібрі. Наприклад, у Ругера є модель Mini-14 Tactical цього калібру, доступні також варіанти зброї з поздовжньо-ковзним затвором та однозарядні болтовики, які ідеально підходять для стрільби з глушником.

Який краще?

Ну що тут можна сказати, набої – практично однакові за балістичними характеристикам, якщо порівнювати кулі з однаковою вагою та враховувати як початкову швидкість, так і балістичний коефіцієнт (БК). З кулями вагою більше 150/154 гран максимальна початкова швидкість у 7.62×39 вища, ніж у .300 Blackout, більше, ніж на 200 футів за секунду, особливо для зарядів іноземного виробництва з вищою температурою горіння пороху. Однак, збільшені БК куль, які використовують у .300 Blackout, нівелюють цю різницю у швидкостях. Наприклад, давайте порівняємо .300 Blackout Nosler Match Grade та 7.62х39 Hornady SST Steel Case. Набій Nosler з кулею 125 гран має БК .366; а набій Hornady з кулею 123 грана має БК .295. Незважаючи на меншу вагу та меншу початкову швидкість (2350 ф/с проти 2250 ф/с), набій .300 Blackout має майже таку саму траєкторію, що й 7.62×39. С нульовою втратою висоти на 100 ярдах, 7.62х39 Hornady втрачає 6.6 дюймів висоти на 200 ярдах та 13.7 дюймів висоти на 250 ярдах, в той час як .300 Blackout Nosler знижується на 6.9 дюймів на 200 ярдах і на 14.2 дюймів на 250 ярдах (різниця складає 0.3 дюйму та 0.5 дюйму, відповідно). 

Завдяки вищому БК кулі, .300 Blackout має більшу швидкість, ніж 7.62х39 та, відповідно, має більшу енергію. На відстані у 250 ярдів .300 Blackout має на 55.58 Н-м більше енергії (різниця мінімальна, але варта згадки). Але це тільки одна частина рівняння.

Набій .300 Blackout має незаперечну перевагу, коли йдеться про заводські боєприпаси. Він доступний не тільки у дозвукових та надзвукових варіантах, але й різної ваги, з різними властивостями й типами куль, з різноманітними характеристиками. Якщо говорити про вагу, існують кулі для .30 калібру в «діапазоні» у 162 грани (від 78 до 240 гран), доступні тим, хто споряджає набої вручну (менше варіантів для заводських набоїв), тоді як для калібру 7.62х39 з діаметром 0.310-0.311 дюйми доступні варіанти куль в «діапазоні» від 108 до 150 гран для ручної перезарядки і понад 154 гран, якщо йдеться про заводські боєприпаси. Крім того, кулі для останніх, як правило, мають суцільнометалеву оболонку, що добре для практики, але погано для самозахисту та, в основному, незаконно для полювання. Існують експансивні кулі діаметром від 0.310 до 3.11 дюйми, але вибір відносно невеликий. На відміну від .300 Blackout, я не зміг знайти дозвукові боєприпаси калібру 7.62×39, або надзвукові, або жодних.

Доступність комплектуючих для релоадінгу, в тому числі, гільз, також грає на руку набою .300 Blackout. Фактично, єдиною перевагою набою 7.62×39 над набоєм .300 Blackout є низька вартість боєприпасів заводського виробництва.

Що стосується вогнепальної зброї та аксесуарів до неї, багато що залежить від особистих вподобань. Оскільки .300 Blackout одразу був розроблений для використання у зброї на існуючій базі AR, з необхідних замін — тільки ствол, жодного іншого спеціального переобладнання не потрібно. Стандартні магазини AR-15/M16 різної місткості (не кажучи вже про компактність для зручної стрільби), які пропонує велика кількість виробників, працюватимуть без жодних доробок.

Снаряд калібру 7.62×39 заплутує та ускладнює питання у випадку з AR. Подавання конусоподібного звуженого радянського набою з магазину AR-типу може роздратувати вас, особливо якщо не враховувати його особливості. З цієї причини багато виробників зупинились на використанні магазинів від АК-47, однак це потребує установки більшої шахти магазиноприймача. Крім того, магазини АК-47 менш різноманітні за місткістю, що, в принципі, може відігравати або не відігравати для вас важливу роль. Нарешті, 7.62×39 вимагає використання унікальних, не сумісних з іншими деталей, з урахуванням більшого розміру гільзи. Знову ж таки, це може бути, а може й не бути проблемою для вас.

І наостанок, порівняння набоїв 7.62×39 та набоїв .300 Blackout краще за все можна охарактеризувати назвою однієї дитячої книги «Те ж, те ж, да не те». Насправді, два набої — майже однакові, причому кожен має свої сильні сторони й недоліки. Який з них краще, залежить лише від ваших потреб і ситуації. Хоча в обох одразу немає необхідності, не можна сказати, що вам не потрібен жоден з них. А, враховуючи модульність конструкції сучасних гвинтівок, це легко здійснити.